I couple of years ago I bought Nexus 7 (2012) for my wife. She liked enough to stop using our e-ink Kindle, but last last Black Friday we decided to updated her reading tablet to Kindle Fire and turn Nexus 7 into a kids' tablet. Somehow I managed to updated the device Android 5.1.1 (grouper), but it didn't work out well. It was lagging and too slow even for basic tasks, so we just threw it to the bin of abandoned electronics and
With Luther using Google Apps (G Suite?), I decided to give the old friend another chance. It's working great now, handling email, Docs, and Twitter just fine. Here are the links to tutorials, in case I forget.
[ROM][4.4.4][F2FS] Unofficial SlimKat 9.1 (grouper/tilapia) | Nexus 7 # ROM itself, fast and stable
Nexus Root Toolkit v2.1.9 # great tool, eventually I managed to use it for the update
Asus Nexus 7 2012 Wi-Fi # TWRP for ASUS Nexus 7 (2012)
How to Install TWRP 3.0.0 Recovery on Asus Nexus 7 # TWRP installation tutorial (optional)
How to Install CyanogenMod on the Google Nexus 7 (Wi-Fi, 2012 version) ("grouper") - CyanogenMod # adb and fastboot guide (optional)
Friday, October 28, 2016
Monday, July 28, 2014
Про Android
ASUS TF101
Symptoms: craches and rebootsRoot: 1-Click Transformer Root_1.1
CWM Recovery: Tutorial and the Tool
TWRP Recovery: Tutorial and the Tool
Custom ROM: KatKiss
Result: Working fine
Samsung Galaxy S3 Mini (GT-I8190)
Symptoms: Stuck at Samsung logo or Kies error screenErrors: movi_write card_status:0 start_blk, unable to mount internal storage, /system and /data showing as 0 MB, unable to do factory reset
Most threads recommend more or less the same: wipe, use Odin to flash some recovery (stock, cwm, twrp) and ROM (dozens of stock versions or custom). None of that worked due to the storage problem.
Solution: flash goldenxx.pit, then twrp, then repair and format file system (in that order).
Result: Working fine
Tutorials: 1, 2, 3, 4, 5, 6
Forums: 1, 2, 3, 4
Rooting: 1, 2
ROM: Index, Stock, CM11
Tools: Toolkit
Samsung Exhibit II 4G (SGH-T679)
Symptoms: AOIP logo turns blank screen after flashing wrong recovery (TWRP for T759)Errors: Odin stuck setting up connection
Most threads recommend more or less the same: wipe, use Odin to flash some recovery (stock, cwm, twrp) and ROM (dozens of stock versions or custom). None of that worked as recovery was unavailable and Odin 3.09 could not establish a proper connection. JTAG was another alternative.
Drivers: 1, 2, 3, 4
Tutorials: 1, 2
Forums: 1, 2
Solution: reverting back to stock with Odin 4.43
Result: mix of stock and Peach Sunrise
Rooting and Recovery: Forum, Wiki, Jocala
ROM: Index, Peach Sunrise, RebelROM, SlimKat, CM11
Tablet is working fine, smooth and stable. Phones are unstable, some features are unavailable. Benefits of KitKat are negated by old hardware and stability issues.
Tuesday, November 12, 2013
Про Windows
Десь у вересні перезавантажився мій комп'ютер і сказав, що я - новий користувач. Точніше, не сказав нічого, просто видав чистий робочий стіл і все. Я не зразу і допатрав, що сталося, навіть злякатись не встиг :) Потім, звичайно, розібрався, ще намучився відновлювати себе, бо не хотів ще одного користувача заводити. Добре, що Administrator нікуди не подівся.
Одне слово, відновив я користувача Roman, зайшов, ніби все добре. Тільки щось панель запуску вниз переповзла. Я вже багато років її вліво кріплю, так там більше поміщається, а тут сидить внизу, та ще й заблокована - не руш. Помучився із панелькою і ніби знайшов причину - не мав доступу до свого реєстру. Виправив, пересунув панельку, ніби все добре.
Попрацював кілька днів, аж дивлюсь - Opera у мене за браузер, Windows Media Player за програвач. Ну, зрозуміло, - злетіли асоціації. Пробую виправити - не працює. Колупати реєстр вручну довго, перевстановлювати все - марудно. Подивився реєстр подій і надибав на дивну помилку: "Windows cannot load classes registry file." На щастя, я виявися не першим із подібною проблемою, більше того, MSFT випустила автоматичний Microsoft Fix it 50356 для таких бідолах. Як виявилось, у мене полетів ключ реєстру де зберігаються певні системні шляхи. Я так досі й не знаю, що то було і як злетів реєстр.
Нещодавно вирішив оцифрувати музичний диск. Я всю свою музику перевів у FLAC вже давно, а тут щось Маріччине треба було списати. Запускаю старий-добрий EAC, а він вилітає, ще й особливо і не пояснює чого: "Access violation" і все. Виявляється, вони із TortoiseGit чогось не поділили і це теж відома проблема.
А ще Wireshark перестав розпізнавати мою USB WiFi картку. Шкода, бо ж через неї можна всіх моніторити. А виявилось - треба всього лиш перезапустити WinPcap, або просто перезавантажитись. Як завжди :)
Одне слово, відновив я користувача Roman, зайшов, ніби все добре. Тільки щось панель запуску вниз переповзла. Я вже багато років її вліво кріплю, так там більше поміщається, а тут сидить внизу, та ще й заблокована - не руш. Помучився із панелькою і ніби знайшов причину - не мав доступу до свого реєстру. Виправив, пересунув панельку, ніби все добре.
Попрацював кілька днів, аж дивлюсь - Opera у мене за браузер, Windows Media Player за програвач. Ну, зрозуміло, - злетіли асоціації. Пробую виправити - не працює. Колупати реєстр вручну довго, перевстановлювати все - марудно. Подивився реєстр подій і надибав на дивну помилку: "Windows cannot load classes registry file." На щастя, я виявися не першим із подібною проблемою, більше того, MSFT випустила автоматичний Microsoft Fix it 50356 для таких бідолах. Як виявилось, у мене полетів ключ реєстру де зберігаються певні системні шляхи. Я так досі й не знаю, що то було і як злетів реєстр.
Нещодавно вирішив оцифрувати музичний диск. Я всю свою музику перевів у FLAC вже давно, а тут щось Маріччине треба було списати. Запускаю старий-добрий EAC, а він вилітає, ще й особливо і не пояснює чого: "Access violation" і все. Виявляється, вони із TortoiseGit чогось не поділили і це теж відома проблема.
А ще Wireshark перестав розпізнавати мою USB WiFi картку. Шкода, бо ж через неї можна всіх моніторити. А виявилось - треба всього лиш перезапустити WinPcap, або просто перезавантажитись. Як завжди :)
Sunday, March 31, 2013
Про ігри
Все почалося три роки тому, у листопаді 2010-го. Одна з підписок принесла новину про розпродаж настільних ігор в Toys'R'Us і ми вирішили, що варто навідатись до найближчого магазину іграшок. На той час Марічка вже рік ходила до школи і розказувала нам про Candyland, Chutes and Ladders та інші класні ігри.
Звичайно, я ще в дитинстві грав у різні ігри, але то були або класичні шахи/шашки або варіації на тему "Монополії": "Менеджер" з радянськими підприємствами, "Імперія" з казкарями-фантастами, щось саморобне з марками автомобілів. В Академії було не до ігор, та й ніде їх було взяти.
Toys'R'Us зустрів нас забитими полицями ігор на будь-який смак: від зовсім дитячого Кенділенду до повноцінного Скрабла. Пам'ятаю, що ми довго бродили серед рядів і не могли визначитись. Врешті-решт вибрали кілька коробок для дітей дошкільного віку і... почали збирати колекцію.
Зараз у нас близько сорока ігор: від найпростіших (3+, дошкільнята) до складних і великих (13+, де партія може тривати до двох годин). Нам пощастило, що Марічці теж подобаються настольні ігри, адже багато з них розраховані на 3-4 гравців. Звичайно, у кожного з нас є свої фаворити, але мало є ігор у які хоче грати лише хтось один (Sliders - одна з моїх улюблених, але ніхто зі мною не хоче грати).
Останні кілька місяців нам рідко випадає нагода сісти і зіграти, але у п'ятницю ввечері ми обов'язково розкладаємо Домініон, Зулоретто або Поселенців острова Катан. Ці три - Маріччині фаворити, бо там вона виграє частіше, ніж у 7 див чи Каркасон.
В понеділок добрий ЮПС привезе чергову порцію ігор, серед них є одна спеціально для двох гравців. Нарешті, ми з Натою зійдемося у чесному двобої. Звичайно, у багатьох іграх передбачений режим для двох, але рідко це природній і повноцінний варіант. Так що, я вже не можу дочекатись.
Звичайно, я ще в дитинстві грав у різні ігри, але то були або класичні шахи/шашки або варіації на тему "Монополії": "Менеджер" з радянськими підприємствами, "Імперія" з казкарями-фантастами, щось саморобне з марками автомобілів. В Академії було не до ігор, та й ніде їх було взяти.
Toys'R'Us зустрів нас забитими полицями ігор на будь-який смак: від зовсім дитячого Кенділенду до повноцінного Скрабла. Пам'ятаю, що ми довго бродили серед рядів і не могли визначитись. Врешті-решт вибрали кілька коробок для дітей дошкільного віку і... почали збирати колекцію.
Зараз у нас близько сорока ігор: від найпростіших (3+, дошкільнята) до складних і великих (13+, де партія може тривати до двох годин). Нам пощастило, що Марічці теж подобаються настольні ігри, адже багато з них розраховані на 3-4 гравців. Звичайно, у кожного з нас є свої фаворити, але мало є ігор у які хоче грати лише хтось один (Sliders - одна з моїх улюблених, але ніхто зі мною не хоче грати).
Останні кілька місяців нам рідко випадає нагода сісти і зіграти, але у п'ятницю ввечері ми обов'язково розкладаємо Домініон, Зулоретто або Поселенців острова Катан. Ці три - Маріччині фаворити, бо там вона виграє частіше, ніж у 7 див чи Каркасон.
В понеділок добрий ЮПС привезе чергову порцію ігор, серед них є одна спеціально для двох гравців. Нарешті, ми з Натою зійдемося у чесному двобої. Звичайно, у багатьох іграх передбачений режим для двох, але рідко це природній і повноцінний варіант. Так що, я вже не можу дочекатись.
Sunday, January 6, 2013
Про читане
Trenton Lee Stewart, The Extraordinary Education of Nicholas Benedict (2012).
Четверта книжка із серії The Mysterious Benedict Society ("Загадкове товариство Бенедикта" або "Товариство загадкового Бенедикта") розповідає про дитинство Ніколаса Бенедикта, геніального сироти з фотографічною пам'яттю. Дев'ятирічного Ніколаса переводять у новий сиротинець, де він стикається з хуліганами (куди ж без bullies у книжці про школу?), знаходить друзів, шукає скарб і читає, читає, читає.
Хоча перші три книжки серії мені сподобалися більше, приквел не розчарував. Його можна читати самостійно, особливого зв'язку з попередніми (наступними) частинами тут немає. Пригоди, містика, загадки - все це вдало поєднане і гарно описане. Шкода тільки, що майже всі дорослі персонажі зображені тупими, суворими і байдужими (у різних комбінаціях), а більшість загадок Ніколас розгадує завдяки своїй феноменальній пам'яті.
В цілому, книжка (як і вся серія) підходить для дітей 8-10 років, особливо для книжкових хробаків. Хороший(-і) нерд(-и) перемагають зло, демонструючи переваги розуму та дружби над силою та жорстокістю.
8/10
Четверта книжка із серії The Mysterious Benedict Society ("Загадкове товариство Бенедикта" або "Товариство загадкового Бенедикта") розповідає про дитинство Ніколаса Бенедикта, геніального сироти з фотографічною пам'яттю. Дев'ятирічного Ніколаса переводять у новий сиротинець, де він стикається з хуліганами (куди ж без bullies у книжці про школу?), знаходить друзів, шукає скарб і читає, читає, читає.
Хоча перші три книжки серії мені сподобалися більше, приквел не розчарував. Його можна читати самостійно, особливого зв'язку з попередніми (наступними) частинами тут немає. Пригоди, містика, загадки - все це вдало поєднане і гарно описане. Шкода тільки, що майже всі дорослі персонажі зображені тупими, суворими і байдужими (у різних комбінаціях), а більшість загадок Ніколас розгадує завдяки своїй феноменальній пам'яті.
В цілому, книжка (як і вся серія) підходить для дітей 8-10 років, особливо для книжкових хробаків. Хороший(-і) нерд(-и) перемагають зло, демонструючи переваги розуму та дружби над силою та жорстокістю.
8/10
Tuesday, December 27, 2011
Tuesday, March 22, 2011
Про вік
Я щось ніяк не звикну до свого віку. Відчуваю себе якщо не школярем, то студентом - точно. От вже і дитина росте, і сам я давно вже читаю лекції, а не слухаю, але я все ще відчуваю себе юним. Мабуть, це Марічка так на мене впливає. Правда, тепер я вже не можу казати, що мені "двадцять з чимось", я у категорії "поза тридцять" :)
Раніше здавалось, що 30 - це якась критична дата. Ну як же! Перша чвертина життя минула, знання мали би бути здобуті, пора вже й добро наживати. Відсутність сталої роботи гнітила, а нечіткі перспективи не особливо заспокоювали. Зараз я розумію, що насправді, все не так погано. Звичайно, я вже не здобуду Нобелівську премію з фізики і не винайду новий алгоритм, але у мене є можливість займатись улюбленою справою, розвиватись. А найголовніше - я щасливий в особистому житті, а це важливіше за усі премії разом взяті.
Попереду ще багато цікавого!
Раніше здавалось, що 30 - це якась критична дата. Ну як же! Перша чвертина життя минула, знання мали би бути здобуті, пора вже й добро наживати. Відсутність сталої роботи гнітила, а нечіткі перспективи не особливо заспокоювали. Зараз я розумію, що насправді, все не так погано. Звичайно, я вже не здобуду Нобелівську премію з фізики і не винайду новий алгоритм, але у мене є можливість займатись улюбленою справою, розвиватись. А найголовніше - я щасливий в особистому житті, а це важливіше за усі премії разом взяті.
Попереду ще багато цікавого!
Subscribe to:
Posts (Atom)